Експертиза та досвід

Болгов Михайло Юрійович

Доктор медичних наук, професор, хірург ендокринолог з великим досвідом, який пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до керівника відділу хірургії ендокринних залоз в Інституті ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка в Києві.

Спеціалізується на діагностиці та хірургічному лікуванні якщо це потрібно! захворювань щитоподібної, прищитоподібних та надниркових залоз відкритим та ендоскопічним доступами. Має також кваліфікацію онколога та дитячого хірурга, виконує коригуючі операції при порушеннях статевого розвитку, в тому числі ендоскопічно.

Головним пріоритетом для мене є вибір оптимальної тактики саме для пацієнта. На жаль, сьогодні лікування в світі все частіше стає предметом комерціалізації від діагностики до післяопераційного нагляду. Це сумно і вимагає від доброчесного лікаря інколи навіть «плити проти течії» міжнародних рекомендацій…
М.Ю.Болгов

Youtube-канал для пацієнтів: «Просто про складне»
На каналі Ви знайдете інформацію про окремі захворювання та аналізи, покази до операцій, ускладнення, післяопераційне спостереження та багато іншого.

Хронологія

Життєвий шлях

Михайло Болгов закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту в 1988 році. Ще студентом працював фельдшером швидкої допомоги та медбратом в дитячому відділенні залізничної лікарні в м. Києві. Після закінчення медичного інституту спочатку працював в хірургічному відділі Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка, але не довго, лише до 1989 року. Після цього працював лікарем швидкої допомоги на 2 підстанції в м. Києві, потім загальним хірургом, хірургом-проктологом, потім протягом 3 років асистентом кафедри нормальної анатомії медичного інституту.

1988

За підтримки директора Миколи Дмитровича Тронька повернувся в хірургічний відділ Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України.

1988

Захистив кандидатську дисертацію на тему “Морфологічна діагностика та хірургічне лікування доброякісних новоутворень щитоподібної залози у дітей та підлітків“.

1988

Отримав науковий ступінь доктора медичних наук за двома спеціальностями (медична інформатика та ендокринологія) за дослідження на тему “Інформаційне відображення лікувально-діагностичного процесу в ендокринологічній клініці“.

1988

Працював завідувачем відділення хірургії ендокринних залоз.

1988

Керівник відділу хірургії ендокринних залоз Інституту.

Тільки у якості наставника провів більше 1500 операцій сумісно з молодими хірургами. Є членом Європейської асоціації ендокринних хірургів з 2023 року.

Історія школи

Мої наставники

Будь-який фахівець не з’явився сам по собі, всіх нас колись навчали. Тому хочу віддати належне своїм наставникам, завдячуючи допомозі яких робив перші кроки в ендокринній хірургії, зміг набути професійних знань та з пам’яттю та вдячністю яким працюю до сьогодні.

Ігор Васильович Комісаренко, засновник відділу хірургії ендокринних залоз. Його відданість хірургії, пацієнтам та колегам до цього часу слугують взірцем для всіх нас.
Олександр Григорович Лисенко. Був високопрофесійним хірургом, надзвичайно приємною людиною та терплячим наставником. Користувався заслуженою шаною пацієнтів та колег.
Станіслав Іосифович Рибаков відрізнявся академічним складом мислення, що завжди залишало захоплення після спілкування у пацієнтів та співробітників. На сьогодні також є автором численних монографій з ендокринної хірургії та її історії.

Засновник нашої школи

Ігор Васильович Комісаренко

Засновник відділу хірургії ендокринних залоз. Його відданість хірургії, пацієнтам та колегам до цього часу слугують взірцем для всіх нас.

Провідний хірург школи

Олександр Григорович Лисенко

Був високопрофесійним хірургом, надзвичайно приємною людиною та терплячим наставником. Користувався заслуженою шаною пацієнтів та колег.

Науковий лідер школи

Станіслав Іосифович Рибаков

Відрізнявся академічним складом мислення, що завжди залишало захоплення після спілкування у пацієнтів та співробітників. На сьогодні також є автором численних монографій з ендокринної хірургії та її історії.

Хірургія та діагностика

Моя практична робота

Для хірурга практична робота це в першу чергу якісно виконані оперативні втручання, чим займаюсь протягом всього свого професійного життя. Але не тільки. Не менш важливою є діагностика, тобто точне встановлення діагнозу та плану лікування, в якому операція це тільки етап (не обов’язковий!), який повинен слугувати на користь пацієнту. Також важливим є супровід пацієнта, зокрема після операції, що також є невід’ємною складовою лікарської роботи.

На моїх очах вдосконалювалась техніка операцій, значно зменшувалась кількість кровотеч та інших ускладнень. На сьогодні в переважній більшості випадків пацієнти проводять в клініці декілька днів від поступлення до виписки і мають лише незначні і частіше за все тимчасові скарги. На моєму каналі в YouTube Ви зможете знайти відео по багатьом темам діагностики, показань до операції, ускладнень та поради щодо оптимального вирішення проблем. Зрозуміло, що кожен пацієнт є унікальним і в відео лише загальні принципи, але саме таку інформацію зазвичай і шукають пацієнти в Інтернеті. Все інше – це персональна консультація, знайомство з усіма подробицями ситуації, можливо додаткові обстеження. Тільки за таких умов можна отримати найбільш професійні рекомендації щодо діагнозу (суті порушень) та подальшого лікування.

Щодо мого особистого внеску у скарбницю загального підвищення якості операцій, можу сказати, наприклад, що свого часу наполегливо пропонував та першим став використовувати активні дренажі, які сьогодні в нас є звичними. Також одним з перших впроваджував ендоскопічні операції на надниркових залозах. На сьогодні виконую також ендоскопічні операції на щитоподібній та прищитоподібних залозах разом із завідувачем хірургічного відділення Омельчуком Олексієм Вікторовичем, з яким ми першими починали цей новий шлях і в чому на зараз маємо унікальний пріоритет в Україні.

Ще одним моїм надбанням є розробка методики безлігатурних операцій на щитоподібній залозі за допомогою вітчизняного апарату Патонмед, а потім і Звармед. Ця методика дозволяє максимально якісно провести оперативне втручання, не залишаючи жодних лігатур, що не розсмоктуються. При цьому також зменшується розмір, необхідний для якісного виконання втручання. Для широкого впровадження безлігатурної методики опубліковано атлас з докладними візуальними прикладами всіх етапів операції.

Безумовно, за більше ніж 30 років було успішно виконано багато складних операцій і тим не менше до сьогодні намагаюсь постійно працювати над підвищенням свого професійного рівня як в операційній, так і поза нею — у спілкуванні з пацієнтами, вдалості своїх роз’яснень та пошуку оптимальних рекомендацій.

Дослідження

Мої наукові напрямки

На початку роботи в Інституті ендокринології, ще молодшим науковим співробітником, головна моя увага була зосереджена на вивченні впливу Чорнобильської катастрофи 1986 року, зокрема на доброякісні новоутворення у дітей. Більшість дослідників тоді віддавали перевагу вивченню злоякісних новоутворень. Їх дійсно було багато і вони, безумовно, є більш загрозливими. Але саме науковий аналіз доброякісної патології у дітей на той час був мало вивченим. Під керівництвом досвідчених наставників, яким до цього часу завдячую за допомогу та підтримку (керівника хірургічного відділу Комісаренка Ігоря Васильовича та керівника морфологічної лабораторії Богданової Тетяни Іванівни) була виконана та в 2001 році успішно захищена кандидатська дисертація «Морфологічна діагностика та хірургічне лікування доброякісних новоутворень щитоподібної залози у дітей та підлітків».

Практична хірургічна діяльність водночас із дослідницькою діяльністю, зокрема щодо патології щитоподібної залози, призвела до нового напрямку моїх досліджень, а саме розробки та впровадження ефективних механізмів збереження та аналізу медичних даних. На цьому шляху була розроблена медична інформаційна система TherDep, яка з часом стала реєстром пацієнтів клініки та поліклініки інституту та працює до цього часу, що допомагає лікарям у практичній роботі та науковцям у дослідницькій. На сьогодні в цьому реєстрі є інформація щодо понад 450 тисяч амбулаторних карток наших пацієнтів. Під моїм керівництвом в Інституті було виконано дві самостійні тематики на межі двох дисциплін: ендокринології та медичної інформатики. За такими двома спеціальностями була виконана та успішно захищена в 2008 році докторська дисертація на тему «Інформаційне відображення лікувально-діагностичного процесу в ендокринологічній клініці».

В подальшому мої наукові інтереси зазнали поширення на весь спектр ендокринної хірургічної патології, якою займається відділ. Серед деяких окремих напрямків можу виділити аналіз віддалених результатів лікування (в першу чергу на основі створеного електронного реєстру пацієнтів) та аналіз впровадження мінімально інвазивних та ендоскопічних методик. Однак це лише головні напрямки. Так, свого часу було запропоновано гіпотезу щодо дії супресивної терапії тироксином при високодиференційованих карциномах щитоподібної залози. Згідно цієї гіпотези наднормальні (супресивні) дози тироксину не можуть повернути назад онкологічний процес, а лише зменшують швидкість росту та метастазування. При цьому подовжується час існування пухлинних вогнищ до їх виявлення. Таким чином, при спостереженні за пацієнтами, частіше за все, супресивна терапія має сумнівну користь, але вона досі залишається в міжнародних рекомендаціях. Ця гіпотеза (цей підхід) має своїх прихильників в світі, але в Україні вона поки що звучить як доволі нова та незвична для багатьох ендокринологів.

Ще одним, на мій погляд, важливим окремим дослідженням був клінічний аналіз найрозповсюдженішого в світі аналізу тиреотропного гормону. Цей аналіз часто оцінюється з дуже вузькими межами до десятих, в яких повинен знаходитись результат, і пацієнти мають великі перестороги стосовно виходу за ці межі, очікуючи при цьому чи не катастрофи. Насправді, і це було доведено чисельними дослідженнями, результат ТТГ залежить від багатьох факторів, та може коливатись в межах одиниць від дня до дня та до 20% від лабораторії до лабораторії. І є ґрунтовні дослідження на цю тему в світі. Ми також провели своє власне дослідження і показали (підтвердили), що коливання результату ТТГ можуть бути достатньо суттєвими, тобто не має підстав намагатись вирівняти ТТГ до десятих і очікувати проблем від виходу за умовні межі норми, тим більше, коли ці межі в деяких випадках ще більше звужуються. Це також не є новиною в світі, але, як нині буває з багатьма іншими проблемами нашого життя, ця інформація не є поширеною, на відміну від міжнародних рекомендацій, які всі читають та інколи сприймають як остаточну істину в усіх дрібницях.

Це лише деякі приклади, бо робота в науковій установі вимагає постійного наукового пошуку і фактично це є нашим постійним життям. Не можу тут не зазначити, що саме наукова робота не тільки додає лікарю інформації, але і спонукає завжди ставити питання та шукати обґрунтовані відповіді. Тому переважно саме в наукових установах можна знайти по-справжньому думаючих лікарів.

Команда та інновації

Наш хірургічний відділ

На сьогодні в нашому високопрофесійному відділі працюють дуже високо кваліфіковані спеціалісти, і можу з повною відповідальністю сказати, що звернення до будь-кого з них є вдалим вибором. Ще з часів нашого засновника та вчителя Ігоря Васильовича Комісаренка в хірургічному відділі панує поважне ставлення до пацієнта, першочерговість якісного надання допомоги та доброзичливість і взаємодопомога серед співробітників.

Хірургія без шрамів

Ендоскопічні операції на щитоподібній залозі

Операції на щитоподібній та прищитоподібних залозах в світі і в Україні виконуються переважно відкритим доступом, не зважаючи на те, що ендоскопічні методики зазнали бурхливого розвитку в останні десятиріччя та переважають у низці хірургічних напрямків. Так, наприклад, в ендокринній хірургії золотим стандартом на сьогодні при видаленні пухлин надниркових залоз є саме ендоскопічний підхід.
Клініка Інституту ендокринології та обміну речовин з 2012 року активно впроваджує ендоскопічні методики. На сьогодні, наскільки нам відомо, в Україні ендоскопічні операції на щитоподібній залозі виконують тільки в клініці Інституту ендокринології та обміну речовин в Києві. Перша ендоскопічна операція пахвово-грудним доступом була виконана в 2016 році Болговим Михайлом Юрієвичем. Першу операцію через присінок рота виконав Омельчук Олексій Вікторович в 2017 році. Сьогодні саме Болгов М.Ю. та Омельчук О.В. мають досвід у виконанні ендоскопічних втручань на шиї. Ними вже успішно виконано біля 40 таких операцій без жодного переходу до відкритої.